Стратегія цьогорічного підживлення озимих зернових

     Весна цього року рання та затяжна. Чергуються періоди з відновленням весняної вегетації (коли середньодобова температура повітря протягом 5 днів підряд становить +50С і більше) з пониженими температурами до приморозків.

     Такі умови сприяють додатковому кущенню озимої пшениці і озимина в цей період не потребує інтенсивного азотного живлення.

     Обстеженнями грунтів на вміст мінерального азоту (нітратний + амонійний) під озимою пшеницею у Лісостеповій зоні встановлено, що його запаси у 0-60 см шарі грунту знаходяться у межах від 40 до 100 кг/га, а у 0-20 см шарі, де розміщена переважна маса коріння зернових, - від 17-24 до 40-60 кг/га, що приблизно у 2 рази більше за минулорічні запаси.

     У переважній більшості випадків озимина добре розкущена і не потребує додаткового його стимулювання за рахунок внесення надлишкового азоту. Тому, раннє внесення високих доз азотних добрив (є ряд господарств, що здійснили таке підживлення ще у лютому) буде сприяти додатковому кущенню, надлишковому утворенню "підгонів", загущенню посівів, загрози їх виляганню, створенню сприятливих умов для розвитку хвороб та шкідників.

     За умови ранньої весни зростає важливість другого підживлення аміачною селітрою, у яке слід внести основну кількість азоту, передбаченого для цього.

     В господарствах, де планують високі рівні врожаїв зерна (80 ц/га і більше) і є для цього достатня кількість азотних добрив, можливе, за такої ранньої весни, і трьохразове підживлення озимої пшениці (з інтервалом приблизно в 2 тижні), третє з яких повинно бути все ж основним.

     Необхідно пам'ятати, щорозвиток озимого жита швидший ніж пшениці. Тому і строки азотного підживлення озимого жита більш ранні.

     Загалом, за багаторічною статистикою, ранні весни сприяють більшому урожаю озимих зернових з одночасним погіршенням якості зерна. Щоб досягнути успіху на обох напрямках більш, ніж бажані позакореневі підживлення озимини багатокомпонентними добривами, що містять до 11-12 легкодоступних макро- і мікроелементів. Такі підживлення суміщаються із внесенням засобів захисту рослин від бур'янів, хвороб і шкідників та здійснюються щонайменше 2-3 рази за вегетацію.

     Серед великого вибору добрив для позакореневого підживлення перевагу доцільно віддавати рідким видам, що мають амінокислотну основу, містять в собі, окрім макро- і мікроелементів, гумати, стимулятори росту (фітогормони), поверхнево-активні речовини, тощо. Таке поєднання сприяє найкращому ефекту від позакореневих підживлень.

     Також, варто зауважити, що згідно з інформацією Волинського Гідрометеоцентру кількість опадів, які випали від початку весняно-польових робіт складають близько половини від норми. З огляду на це необхідно  обов’язково провести закриття вологи на полях та швидкими темпами проводити посів ярих зернових культур з метою використання вологи накопиченої ґрунтом у зимовий період для отримання сходів ярини.

     За порадами можна звертатись за телефоном: 067-274-78-58, Броніслав Болеславович Котвицький, кандидат с-г наук, експерт-дорадник з агрохімії.