Інтервю міністра Ігоря Швайки інформаційній компанії "Инфоиндустрия"

Чи є необхідність продовжити мораторійна продаж земель сільськогосподарськогопризначення, як ви вважаєте?

Я вважаю, що немає необхідності продовжуватимораторій. Земля сільськогосподарськогопризначення була, є і буде власністюукраїнського народу. Вона була, є і повиннабути державною власністю. Земля повиннавикористовуватися середніми і малими сільськогоподарськимипідприємствами на засадахоренди або постійного, чи тимчасовогокористування з контролем з боку держави.

Той обсягземель, який був розданийгромадянам під час розпаювання, повиненбути викуплений державою в особі спеціальногоуповноваженого органу. Таким уповноваженимробочим органом може виступитиЗемельний банк. Держзембанк буде уповноваженимдержавою органом, який володієземлею сільськогосподарського призначення.Розпоряджатися цією землею буде державачерез місцеві громади.

Місцевій громаді краще видно, хто і зякою інтенсивністю використовує землі. Томусьогоднішній мораторій є явищем тимчасовимі паузою в подальшому руху земельноїреформи.

Я впевнений, що цей процес муситьзакінчитись досить швидко, оскільки жодногоіз реальних товаровиробників (як дрібних,так і великих) не цікавить придбання земель увласність. У них немає коштів для того, щоб ів землю вкласти, і виробництво продовжувати.

У сільгоспвиробників є достатньо ресурсівдля того, щоб сплачувати за користуванняі оренду землі та звітувати перед державоюпро збереження родючості ґрунтів.Ось така позиція у Міністра, і вона повиннабути втілена в українській державі.

В Україні планувалося, щоДержзембанк буде кредитувати малихта середніх сільгоспвиробників. Чи будутьздійснені ці плани?

На сьогодні плани щодо кредитуванняДержзембанком здійснити не можна. Земельнийбанк зараз у складному стані, він підлягаєліквідації. Оскільки і володіти землями, і кредитувати— це небезпечне поєднання двохрізних функцій, і це було частиною злочинногоплану колишньої влади. Я вважаю, що такепоєднання функцій небезпечно залишати водних руках.

Земельний банк повинен бути банкомпершого рівня. В нас повинен бути Національнийбанк, який особисто з суб’єктамигосподарювання не працює, і Державнийземельний банк зі схожим статусом. Першийбуде займатись грошима, другий – землею.Третій банк з подібним статусом в Україні вигадатинеможливо.

Чи можливо в Україні створенняАграрного банку в перспективі, якийбуде фінансувати аграріїв?

Так, створення Аграрного банку вУкраїні можливо. Але це буде профільнийбанк. В нас зараз спостерігаються динамічнізміни, і в тому числі на банківському ринку.Цілком можливо, що ми найближчим часомбудемо мати певні нариси Аграрного банку.

Цей банк буде у державній власності?

Можливі різні варіанти. Питання не у власності банку, а на чому він буде спеціалізуватисяі як він це буде робити.

На які суттєві зміни щодо оподаткування слід очікувати аграріям в Аграрномукодексі?

В 2014 році ми не торкаємось питаньоподаткування. Ми домовились не торкати їхдо 2015 року.

Після внесення змін до Конституції в 2014 році - цей процес повинен розпочатися.Ми, політична еліта, очікуємо, що цей процесзавершиться в 2014 році.

На черзі в 2015 році стоять питанняпро ухвалення нового Митного кодексу, новогоПодаткового кодексу, і, власне, Аграрного кодексу, який повинен бути кодифікованимзібранням всіх тих нормативних документів, частина яких є мертвонародженими нормами,частина яких є взаємосуперечливиминормами. А в ході кодифікації законодавствадосягається той ефект, що аграрний секторотримує один документ з чітко прописанимиправилами.

В Аграрному кодексі буде загальна частина, де викладено понятійний апарат і загальні правила, та спеціальна частина, де викладенінапрямки, по яким працює аграрнийсектор.

Це можна сказати і по держстандартам,так ?

Думаю, так. Це буде наступним кроком.Озвучивши цю концепцію, і перебуваючина першому етапі, я відчуваю певне полегшення,бо кожен, хто задає питання, віннаштовхує на наступний етап розвитку.

Я думаю, ми зможемо врегулюватипроблему стосовно держстандартів. Ті обмеження,які накладає членство в ЄС або підписанняугоди про Асоціацію – це один бік справи, з другого боку Україна отримає певнукількість привілеїв, прав і можливостей.

Як ви ставитеся до обмеження земельного банку для сільськогосподарських виробників?

Тривалий час в Україні обговорювали ситуацію з обмеженням земельного банкусільськогосподарських підприємств. В законі«Про ринок земель» про це йде мова, зокрема.В результаті — мінімальний показник визначили,середній визначили, а, коли дійшлидо максимального, то ціною вирішення питаннястали політичні торги. Чому? У одногопідприємства 300 тис. га, у іншого 600 тис.га – і під кого писати правила, якщо у кожногоє група підтримки у Верховній Раді або у міністерстві?

Цікавим є приклад прибалтійських країн: вони ввели обмеження максимальногоземельного банку для сільгоспвиробників,але при цьому закріпили правило: реституціяне допускається.

Тобто не допускається вилучення земельчи примусовий розподіл. Якщо у вас500 тис. га при максимальній межі в 100 тис.га — фізично їх ніхто не чіпає. Ринок поставитьсам все на свої місця.

Завтра ти включаєшся в економічний процес і розумієш, що твої 500 тис. га «тріщатьпо швам» — це забагато для ринку. Підприємецьвтрачає мобільність, подовжуєтьсячас на прийняття управлінського рішення іт.д.

АПК став першою мішенню економічної війни, яка розгорнулася між двома сусідами: Україною та Росією. Якіперші кроки можна очікувати по реальномувирішенню цією проблеми? Наскількибезповоротні втрати, які уже відбулися?

Немає безповоротних втрат, є ускладнення. Ми переорієнтуємо діяльність: якщо вчора Україна експортувала молочні продуктидо Росії, то сьогодні буде виробляти сухемолоко, яке закупить Аграрний фонд України.І в подальшому Україна буде переорієнтовуватисяз російських на інші закордонні ринки.Ми зустрічаємось з послом Казахстану,який висловив зацікавленість щодо співпраціу продовженні постачання нашої продукціїв Казахстан. Зараз є проблема в Росії як в транзитері, яка не хоче поставляти продукцію.Ця політика болісно б’є не тільки по Україні. Якщо в Україні певний товар може пропасти, то в Казахстані його немає чим замінити. Це стосується і молочних продуктів, і м’ясних виробів.

На минулому тижні ми провели наради із виробниками молочної продукції. Сьогодні працюємо над тим, щоб не допустити критичного зниження закупівельної ціни намолочну сировину. Закупівельна ціна за 1 лмолока для підприємств планується 4,20, а для населення 2,20 гривень за літр молока другого ґатунку і 2,50 грн. за молоко першогоґатунку. Ці ціни прописані в меморандумі,який ми плануємо підписати з представникамигалузі. І протягом літнього періоду ми не маємо права знизити цінову планку.

По роботі із зовнішніми ринками, мипровели 15 квітня зустріч із представникамипосольств різних країн, практично кожен ізних має потребу у проведенні двосторонньоїзустрічі з Міністром аграрної політики для вирішенняпитань постачання продовольства.В світі все збалансовано, ми знайдемо новівиходи із складних ситуацій.

Якою ви бачите державну підтримкуна даний час в галузі тваринництва?

У нас відбулося суттєве скороченнябільшості бюджетних видатків, в тому числі на аграрну галузь. Вже відбулось переосмислення і повторний розгляд сум, які будутьвиділятися на галузь. Скасовано низку державних цільових програм, під які не виділялосьфінансування. Стосовно конкретнихсум на підтримку аграрної галузі, то їх розмір ще буде розглядатись.

Наразі опрацьовується Програма розвиткуі підтримки сільського господарства.

Чи можливе залучення закордонноїпідтримки в аграрний сектор України?

Безумовно. Ми активно над цим працюємо. Наприклад, є зацікавленість з боку Литви щодо побудови заводів. Франція ініціюєпроведення навчання наших фермерів.

Німецькі інвестори готові вкладатикошти в розвиток сільськогосподарськоговиробництва, особливо в свинокомплекси, іми, зі свого боку, повинні просто їм не чинитиперешкод, як це часто відбувається сьогодні.Справа в тому, що німецькі інвестори не розуміютьслово «хабар» при отриманні документівна землю. Наша головна задача — зробитинімця, француза, британця задоволеними відроботи в Україні, щоб він повернувся для подальшоїспівпраці. Наше завдання — зробити безпечними роботу інвесторів.

Як Мінагрополітики планує будувати співпрацю з профільними асоціаціями?

Є один підхід до всіх асоціацій: вонипредставляють галузь. Міністерство «не роздаєкожній сестрі по сережці», воно встановлюєправила гри. Якщо приходить представникгалузі і заявляє, що нам в цій площинінеобхідно переглянути певну норму, то мивключаємо такого представника у відповіднуробочу групу і він приймає участь у розробціпроекту рішення, яке потім приймає Мінагрополітики,Держсільгоспінспекція, Держземагентство і т.п.

Популізм, голі звинувачення, «шапкозакидательство » не буде мати відгуку. Якщо хтось хоче працювати, він працює, якщохтось хоче зберегти свій статус громадськогодіяча – Бог в поміч.

Можу назвати низку асоціацій, якіпрацюють: Асоціація виробників молока працює,Асоціація свинарів працює, зерновикипрацюють, насіннєва асоціація працює,«Укрцукор» працює. Тваринники працюють, кожен по різному, наприклад, у рибників немаєконсолідуючого ядра в середині: скількигруп, стільки напрямків. Правила є, ми відкриті,якщо хтось хоче працювати, будь ласка.

Чи існує певний графік або планроботи з Асоціаціями?

Non-stop, ми не припиняємо роботу і не відновлюємо, ми постійно працюємо. За останні два місяця ми провели близько 120 зустрічей на різних рівнях керівництваМіністерства. Робота не зупиняється. При створенні робочих груп ми дотримуємосьнаступного принципу: представник профільної асоціації, який поставив певну проблему,стає керівником групи, а представник міністерства – заступником. Тобто ініціатива йде не від Мінагрополітики, а від виробників.

Скажіть, чи були позитивні моменти вашого попередника, які Ви використовуєте?

Як раз роботу із профільними асоціаціями ми й перейняли. Принцип побудовиструктури керівництва робочими групами тежперейшов від попередника.

Але ж засідання робочих групбули закриті для загалу?

Вони були закриті, сьогодні вони за тим же самим принципом будуть працюватиабсолютно відкрито. Перекосу в один бік не буде, буде робота в інтересах бізнесу і Держави.

За інформацією Міністерства аграрної

політики та продовольства України,

www.minagro.gov.ua