Німецький досвід господарювання на болотних угіддях будуть впроваджувати на території трьох громад Волині. ФОТО

     19-20 листопада на Волині працює делегація з Німеччини в рамках субпроекту з земельних питань «Німецько-Український агрополітичний діалог».

     19 листопада учасники делегації взяли участь у робочій зустрічі, де разом із волинськими фахівцями розглянули питання захисту боліт і менеджмент болотних угідь у контексті захисту клімату та сталого економічного розвитку сільських територій.

     Участь у робочій зустрічі взяли т.в.о. голови облдержадміністрації Олександр Киричук, голова обласної ради Ірина Вахович, народний депутат України Ірина Констанкевич. Німецьку делегацію представили сільськогосподарський інженер BVVG Катя Деллс, координатор проекту, фонд Майкла Суккова Андреас Габерль та інженер з ландшафтного планування Йенс Торманн.

     Вітаючи учасників робочої зустрічі на гостинній волинській землі, Олександр Киричук зазначив: «Земельні ресурси – один з найбільш універсальних природних ресурсів, необхідний для всіх галузей господарства. Особливості земельних ресурсів полягають у тому, що їх не можливо нічим замінити. Внаслідок постійного розвитку сільського і лісового господарства, водних і хімічних меліорацій відбувається інтенсивний розвиток ерозійних процесів в Лісостеповій зоні, знижується родючість грунтів. Протягом останніх років ведеться постійне обговорення проблематики викидів парникових газів, глобальних змін клімату. Нестача вологи – це проблема, яка постає перед людством у ХХІ столітті».

     - Сьогодні в області є низка проблем пов'язаних із водними ресурсами. Це не лише обміління Шацького поозер'я та озера Світязь, а й інших основних водних артерій області. Якщо раніше болота осушували для потреб сільського господарства, то зараз навпаки, розвинені країни Європи намагаються відновлювати заболочення боліт та дбати про те, щоб доводити їх до природного стану. Це питання є досить актуальним сьогодні й для нашого регіону, бо саме болота акумулюють великі водні запаси та зберігають водний баланс, - наголосила Ірина Вахович.

     Народний депутат України Ірина Констанкевич вважає, що проблематика даних питань вкрай важлива для європейської світової спільноти. Адже проблема осушення водно-болотних ресурсів спіткала не лише Україну, але й ряд країн Європейського Союзу, серед яких і Німеччина. Народний депутат переконана, що багато питань економічного та екологічного характеру можна вирішувати завдяки спільним проектам.

     Катя Деллс розповіла, що Державна агенція, яку вона представляє, відповідає за земельні питання. Захист боліт пов’язаний із захистом клімату і є сьогодні дуже важливим для всього світу. Німецька сторона зацікавлена у продовжені роботи проекту та пошуку спільних рішень щодо вирішення даного питання.

 

 

 

 

 

 

     Юрій Горбенко інформував про структуру земельного фонду області. Землі сільськогосподарського призначення становлять 52% усіх земель, лісового фонду – 34,6%, заболочені землі – 5,7%, водного фонду – 2,3%, забудовані землі – 4,6%. В області наявні природні зони Полісся та Лісостепу. Всього в області осушено 416 тис. га земель, з них 374,6 тис. га в зоні Полісся. У зв’язку зі зміною клімату, кліматичні зони мігрують на північ. Підвищення температури на 1°С зсуває межу агрокліматичних зон в середньому на 100 км на північ. Через це, на Волині вже практично немає перехідної зони між Лісостепом і Поліссям. На Поліссі почали вирощувати нетрадиційні для цієї зони культури, як от соняшник, кавуни.

     Очільник головного аграрного відомства краю вважає, що задля раціонального використання торфово-болотних угідь необхідно провести інвентаризацію та оновити інформаційну базу торфових земель (потужність, запаси, технологічні параметри), провести комплексний аналіз сучасного стану торфово-болотних угідь з врахуванням меліоративної ситуації та розробити перспективні шляхи їх використання, розробити та реалізувати показовий пілотний проект з ренатуралізації деградованих торфовищ.

     Директор Волинської філії ДУ «Інститут охорони ґрунтів України» Микола Зінчук охарактеризував болотні угіддя Волині. Він зазначив, що 416 тис. га угідь на Волині осушені (меліоровані). Заболоченість в області становить близько 6%. Найбільше заболочені північні поліські території області. Три об’єкти в межах області входять до Рамсарської угоди, серед яких також є болота. Микола Зінчук підтвердив, що необхідно провести чітку повномасштабну інвентаризацію та комплексний аналіз стану болотних угідь, ренатуралізацію окремих об’єктів.

     Олег Колосок, національний координатор підготовчої фази проекту «Сприяння сталому управлінню тваринництвом та збереження природних систем у північній частині України» повідомив, що проект розробляє проектну пропозицію, яка скоро буде впроваджуватися на території країни. Зокрема, інвентаризують болотно-торфові угіддя, проведуть роботи щодо збереження та відновлення біологічного різноманіття. Загалом, проект буде відновлювати землі на площі близько 43 тис. га. На території Волині роботи будуть проводити протягом 2021 року.

Микола Зінчук

 

Олег Колосок

 

     Андреас Габерль розповів про значення відновлення болотних угідь для охорони зовнішнього середовища. (презентація) Болота – це найбільші поклади вуглецю. У світі болота займають лише 3% поверхні суходолу, але вони містять понад 500 гігатонн вуглецю. Чим нижчий рівень води в торфових болотах, тим будуть більші викиди вуглецю. Глибоко осушені торф’яники виробляють 29 т СО² в рік. У всьому світі осушені болота виробляють 5% викидів СО². Повторне заболочення може вирішити проблеми клімату. Для цього необхідно проводити заболочення виробничих площ, зберігаючи їх виробничі функції. Він привів приклади культур, які можна вирощувати на заболочених площах.

     Існують низовинні та верхові болота. Торф’яний мох та росянку вирощують на верхових болотах. На низинних – очерет, осоку, очеретянку, рогіз, вільху. Очерет використовують для виготовлення біогазу чи випасу буйволів. Сухий очерет використовують для опалення та покрівлі даху. До слова, на одному гектарі можна виготовити 500 очеретяних снопів для покрівлі даху (один сніп коштує 2 євро). (презентація)

     «Болото має бути мокрим і невідкладно», - резюмував Андреас Габерль.

     - Захист боліт у Бранденбурзі обговорюється на рівні найвищих відомств. Міністерство сільського розвитку, екології та сільського господарства має три земельні служби із захисту довкілля, - повідомив Йенс Торманн. У Бранденбурзі є багато осушених земель, 33 тис. га з них в останні роки були повторно заболочені. Осушені болота – значне джерело викидів парникових газів. Наразі йде протистояння щодо використання та заболочення боліт. До 2030 року планують перейти на бережне використання боліт та налагодити належну фахову практику господарювання на болотах. Захист боліт потребує дозволу водного господарства, придбання/відшкодування земель приватної власності, партнерів у реалізації проекту та грошових вкладень. (презентація)

Андреас Габерль

 

Йенс Торманн

 

     Про напрацювання проекту «Екосистемна адаптація до змін клімату» розповів кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії Львівського національного університету імені Івана Франка Анатолій Смалійчук. Проект передбачає базове дослідження стану екосистем, землекористування та загроз, а також подальше впровадження екосистемного підходу на практиці.

     - Збереження водно-болотного фонду має бути економічно виправдане, - вважає керівник Міжнародної громадської організації «Прімавера» Ольга Жовтоног. Вона окреслила досвід попередніх проектів у сфері інтегрованого планування для сталого розвитку сільських територій.

Анатолій Смалійчук

 

Ольга Жовтоног

 

     Субпроект з земельних питань буде реалізовуватися на території трьох об’єднаних територіальних громад області: Прилісненській, Забродівській та Цуманській.

     Особливості Прилісненської громади охарактеризував заступник голови Олексій Гнатюк. На території Прилісненської громади знаходиться багато заболочених земель. Велика частина боліт входить до державного заповідника Черемський. Меліоровані сільськогосподарські землі знаходяться в оренді або приватній власності. Доцільно вирішити питання компенсації громадам за заболочені землі в рамках екологічних програм. (презентація)

     Голова Забродівської ОТГ Микола Калачук розповів про громаду: із 33,4 тис. га, 2,6 тис. га – площа боліт, зневоложені території – 11,3 тис. га. Зневоложені території використовуються під випаси худоби та ріллю, 1080 га з них – наразі без використання.

     Анатолій Дорощук, голова Цуманської ОТГ розповів про водно-болотні угіддя громади. 31,6 тис. га – територія Цуманської ОТГ. Найбільш важливу роль в живленні річок та боліт беруть води першого від поверхні водоносного горизонту в антропогенних відкладах – ґрунтові води глибини 0-5 м, інколи в басейні річок до 10 м. Найбільш цінним болотяним угіддям є Чортове болото. Болото знаходиться на межі Волинської та Рівненської областей, розділене між ними Радзивиловим каналом. Загальна площа до 1500 га, площа Волинської частини, що знаходиться в Цуманській ОТГ – 668 га. Проте, якщо вважати болотом землі, де більше 30 см відкладень торфу, то в цю площу можна віднести всі чорно-вільхові деревостани по його межах і площу ще помножити на два. Окрім Чортового болота, на території ОТГ є водно-болотні угіддя вздовж річок, загалом до 500 га дрібних та понад 3000 га більших водно-болотних угідь на території громади. (презентація)

     В рамках робочого візиту німецька делегація відвідає території згаданих громад та ознайомиться із специфікою водно-болотних угідь задля ефективного подальшого впровадження проекту.

Олексій Гнатюк

 

Микола Калачук

 

Анатолій Дорощук